Притча про кохання


Одного разу два моряки відправилися в мандрівку по світу, щоб знайти свою долю. Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві дочки. Старша - красуня, а молодша - не дуже.


Один з моряків сказав своєму другові:
- Все, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуся на дочці вождя.
- Так, ти правий, старша дочка вождя - красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір - одружуйся.
- Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся з молодшою донькою вождя.
- Ти що, з глузду з'їхав? Вона ж така ... ну, не дуже.
- Це моє рішення, і я це зроблю.
Друг поплив далі у пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися. Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп коровами. Хороша наречена коштувала десять корів.
Пригнав він десять корів і підійшов до вождя.
- Вождь, я хочу взяти заміж твою дочку і даю за неї десять корів!
- Це хороший вибір. Моя старша дочка - красуня, розумниця, і вона стоїть десяти корів. Я згоден.
- Ні, вождь, ти не зрозумів. Я хочу одружитися на твоїй молодшій дочці.
- Ти що, жартуєш? Не бачиш, вона ... не красуня.
- Я хочу одружитися саме на ній.
- Добре, але, як чесна людина, я не можу взяти десять корів, вона того не вартує. Я візьму за неї три корови, не більше.
- Ні, я хочу заплатити саме десять корів.
Вони одружилися.
Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму кораблі, вирішив відвідати залишиного товариша і дізнатися, як у нього життя. Приплив, йде по берегу, а назустріч жінка неземної краси.
Він її запитав, як знайти його друга. Вона показала. Приходить і бачить: сидить його друг, навколо дітвора бігає.

Немає коментарів:

Дописати коментар